- збаламутити
- -у́чу, -у́тиш, перех.Док. до баламутити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
збаламутити — мучу, тиш, Пр. Обманюючи, звести з правильного шляху. Збаламутити дівку (увести з собою дівчину) … Словник лемківскої говірки
збаламутити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
збаламутити дівку — увести з собою дівчину … Словник лемківскої говірки
збаламучений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до збаламутити. 2) у знач. прикм. Неврівноважений, легковажний … Український тлумачний словник
збаламучення — я, с. Дія за знач. збаламутити … Український тлумачний словник